У дужки беруться:
- Підзаголовки, пояснення іншомовних та маловідомих слів тощо:
Мова і час (Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови).
Вокатив (кличний відмінок) — форма іменника, що означає особу, до якої звертаються.
- Вставні слова та вставні речення, подані як додаткові уваги до тексту (див. ще § 118, п. 11; § 121, п. 14):
Там батько плачучи з дітьми
(А ми малі були і голі),
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині!.. (Шевченко).
Україно моя! (А на серці тривога).
Я не можу про тебе забути ніде (Вс. Швець).
- Ремарки в драматичних творах при прямій мові дійових осіб:
Куниця (хапає її руки і притягає до себе, весь тремтячи від хвилювання). Ольго! Ольго, рідна! Ти жива… ти тут… в таку хвилину! (Плаче, цілує її руки).
Ольга (голубить його голову). Ну, годі-бо, заспокойся, бідний… (Кочерга).
Кречет. Під час операції я прошу нікого не пускати. (До Аркадія). Вас я прошу теж не заходити (Повернувся, важко пішов по сходах нагору й зник за дверима…) (Корнійчук).
- Фрази, що вказують на ставлення слухачів до слів (промови) якоїсь особи:
(Оплески). (Сміх). (Рух у залі).
- Прізвище автора, що стоїть після цитати, наведеної з його творів (див. приклади до п. 3).
- Знак питання або знак оклику в цитатах для вияву ставлення автора до наведеного ним матеріалу (див. § 116, п. 2; § 117, п. 5).
Примітка 1. а) Кома, крапка з комою, двокрапка й тире не ставляться (крім поодиноких специфічних випадків) перед відкритою чи закритою дужкою, а тільки після останньої.
б) Знак питання, знак оклику та крапки можуть стояти перед закритою дужкою, якщо вони безпосередньо відносяться до слів, узятих у дужки; якщо ці знаки стосуються всього речення, їх ставлять після закритої дужки.
Примітка 2. При збігу в реченні внутрішніх і зовнішніх дужок можна в разі потреби застосувати дужки різної форми (круглі та квадратні). При цьому круглі дужки слід ставити в середині квадратних.
Примітка 3. Після цитати, за якою йде в дужках посилання на автора та джерело, крапки не ставимо, а переносимо її за дужки. Проте, коли безпосередньо перед прізвищем автора є вже дужки, крапки слід ставити перед посиланням на автора або джерело:
Бувало так, що всю напругу свого таланту Рильський збирав у сонет, і в чотирнадцятьох рядках йому вдавалося дати монументальний образ епохи («Знак терезів — доби нової знак») (Павличко).
Примітка 4. Після закритої дужки, що нею закінчується речення, ставиться розділовий знак, якого вимагає ціле речення, незалежно від того, який знак стоїть перед закритою дужкою.