Вірші про мову

Перейду я бродом
Річку на світанку,
Там, де сплять городи
Тихим літнім ранком.читати далі

Прийшла до нас якось бабуся Яга,
яка не уміла казали “ага”.
Виходило в неї “аґа” та “аґа”,
як в гуски, яка розмовляє “ґа-ґа”.читати далі

Жовті косатні цвітуть на мокрих луках,
як за днів дитинства, в кучерявій млі.
Вилітають ластівками стріли з лука,
білі стріли літ.читати далі

У рідному слові мелодія сонця крилата,
Гармонія світу з тендітними нотками душ.
Я тихо зіграю на струнах любові сонату,
Ти тільки, будь ласка, мелодію цю не поруш.читати далі

Друже милий, ти помітив
до краси людську любов?
Скільки є на світі квітів –
стільки є на світі мов.читати далі

Коли забув ти рідну мову –
яка б та мова не була —
ти втратив корінь і основу,
ти обчухрав себе дотла…читати далі

У стінах храмів і колиб
сіяв нам святково,
як сонце, випечений хліб
і виплекане слово…читати далі

Які чудесні барви у нашій рідній мові,
які відтінки різні від Сейму аж по Сян!
У Києві говорять інакше, ніж у Львові, –
і чорногуз, і бусол, лелека і боцян…читати далі

Якщо з українською мовою
в тебе, друже, не все гаразд,
не вважай її примусовою,
полюби, як весною ряст.читати далі

Мово рідна!
Колискова
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти,—
Гей, яка ж прекрасна Ти!..читати далі

О мово, надіє, вогню дай у мрію,
надіє ясна, землю ніч запина,
що мені скаже вона,
Україна?..читати далі

Мово моя українська —
Батьківська, материнська,
Я тебе знаю не вивчену —
Просту, домашню, звичну,читати далі

Як пролісок, який до сонця тягнеться
Через сніги і землю крижану,
Так наша мова вижити старається,
Переживши смерть і не одну.читати далі

Чи живеш біля моря синього,
Чи в степу, чи обіч гори,
Ти не будь малоросом, сину мій,
Українською говори…читати далі

Є на Русі-Україні
Перевертнів сила,
Котрих очі тьма кромішна
Грубо засліпила…читати далі

Ти можеш навчитись чужого звичаю
І мову чужу, наче пісню, завчить.
Але і в раю не знайти тобі раю,
Якщо ти не будеш вітчизною жить!..читати далі

Щасливий я і гордий, що читаю
Шевченка, і Франка, і Українку
На незрівнянній українській мові —
Й мені вже не потрібні словники…читати далі

Мати мови – рідна Україна,
Києва й Полтави голоси.
В слові твого страдницького сина
Скільки є сердечної краси!..читати далі

Вночі, серед ночі, хтось тихо
До мого слова підійшов
І став дивитися і дихать,
1 я відчув: так диха лихо…читати далі

Падали зорі останні з московського чистого неба
В далеч рожевих степів. Починався кордон України.
Тут привітався я з нею, згарячу час призабувши,
Тут запитав про здоров’я, про долю дочки і про сина…читати далі

Як не любить ту мову нашу?
Мені вона найкраща в світі,
Гарніша, ніж весняні квіти…
І, як найпершої любови,
Не заміню тієї мови!..читати далі

Коли до серця кр́адеться тривога, –
За долю України я боюсь, –
З молитвою звертаюся до Бога
І мовою вкраїнською молюсь.читати далі

Горить чарівний злотоцвіт,
Як дивний перл, – то наша мова.
На весь людський широкий світ
Палає радість калинова…читати далі

Як мати воду дощову
Збирала в дні далекоплинні –
Цілющу, рідну, ледь живу
збираю мову по краплині…читати далі

Дрімає соняшник. Смачніше пахне м’ята.
Гусине на луці біліється перо.
Співають, ідучи в вечірній млі, дівчата.
Широкі їх пісні, як степ наш, як Дніпро…читати далі

Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тільки камінь має…читати далі

Хто рідну мову і звичаї
Не любить і чужим
Богам лиш служить, той народу
Є зрадником лихим…читати далі

Ось він ввесь, немов живий
Любий, щирий та сердечний,
Патріот наш молодий,
Легкодухий і безпечний…читати далі

До рідного слова торкаюсь душею,
Боюсь очорнити чи зрадить його.
З цих слів наша мова, пишаємось нею –
Це музика й пісня народу мого.читати далі

Чи згою рану зболеного слова,
Що серце й душу паленить мені?
Чи розцвіте в народі рідна мова,
Чи оживе, як поле навесні?читати далі

Уста отверзлися — і слово,
Лихим безбатченкам на зло,
Глаголом істини раптово,
Як зерно в грунті, ожило.читати далі

Мова, яку називали малою,
Горло якій заливали смолою,
Били яку і палили яку,-
Бачила все на своєму віку…читати далі

Певна річ, що я люблю
Просто до загину
Рідну мову та пісні,
Матір-Україну…читати далі

Люби, мій брате, край свій рідний,
Широкий, пишний, гарний край,
Бо він любові тої гідний,
Бо в нім лиш знайдеш щастя май…читати далі

О рідна мово ти моя,
Як любо ти звучиш!
Аж серце б’єсь, аж кров ґуля,
— Надії додаєш!..читати далі

Марно ради пита,
Вся засмучена,
Україна свята,
Перемучена…читати далі

Іще тебе твоя мати
Малим колисала,
Коли тебе співанками
Сяк напоминала…читати далі

Сію дитині
В серденько ласку.
Сійся-родися
Ніжне «будь ласка»,
Вдячне «спасибі»,
«Вибач» тремтливе, —
Слово у серці —
Як зернятко в ниві.читати далі

В щільник чуттів і розуму зоря
Бджолою залітає; тихо
Завісу смутку розкриває пісня:
…Кру-кру,
Заки море перелечу –
Крилонька зітру…читати далі

Мені казав один ханжа,
Що наша мова геть відстала,
Що краще йшла б мені чужа,
Немов до хліба – кусень салачитати далі

Лунає мові Пушкіна хвала,
Однак не хочу я,
щоб мова моя мила,
Яка б вона могутня не була.читати далі

По-своєму кожна
Пташина співає,
По-своєму кожен
Народ розмовляє.читати далі

О Україно! Жить тобі,
Як і твоїй співучій мові,
Аж доки сяють голубі
Небесні шати, і шовкові…читати далі

Мова кожного народу
Неповторна і — своя;
В ній гримлять громи в негоду,
В тиші — трелі солов’я.читати далі

Пролетіли роки, ніби білі лелеки
Від того озеречка, від моєї ріки,
І дитинство далеко, і юність далеко,
А вони все у небо летять з-під руки…читати далі

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,
У барвінки зодягайся, моє щире слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали наші діти мудрі і веселі. читати далі

Хочеш мови пізнати скарбницю,
Приїзди у Прилуки мої,
Тут вона – як вода-срібляниця,
Як прозорі дзвінкі ручаї.читати далі

Мова кожного народу
неповторна і – своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші – трелі солов’я…читати далі

Носити в серці Ермітаж і Тена
І звістувати світло хуторам;
Знаходити дива мистецтва там,
Де походила вже рука невчена…читати далі

Рідна мова – предків світлий голос,
Чисте українське джерело.
Це пшениці золотистий колос,
Рідний край і батьківське село…читати далі

Рідна мово моя, що є краще за тебе,
Що бринить наймиліш і співає ясніш?
У тобі шум гаїв, усміх сонця і неба,
Ти ростеш у душі, як зелений спориш…читати далі

На білому світі,
На чорній землі
Є мова у квітів,
Є мова в зорі…читати далі

Барвінково, волошково
В небі світиться зоря.
Починаймо рідне слово
Зі сторінки «Кобзаря»…читати далі

Щиглик-батько щебетав –
щигленяток научав:
“Щоб належну гідність мати –
рідну мову треба знати!…читати далі

Солов’ї розливаються ніжно
У зеленім веснянім гаю,
Син до матері каже: — Ця пісня
Дуже схожа на мову твою…читати далі

Разом із щастям і журбою
Зеленим листом шелестить,
У небі яснім над водою
Нам рідна мова мерехтить…читати далі

В шелесті калини,
В шумі хвиль Дніпрових,
В душах незрадливих
Виплекана мово.читати далі

Мово —
моя повнозвука, гаряча плоть,
лиш із кров’ю хіба
серце й тебе розколоть!..читати далі

Мово, наша мово, квітко волошкова,
Як тобі живеться нині у Криму?
Чи в пошані пісня, чи в пошані слово
Те, яке ми мовим одне одному?!читати далі

Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, –
Це України мова барвінкова, –
Така багата й вічно молода…читати далі

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись…читати далі

Драконом дротяним поглинутий,
Із пащі темної потвори
Думками зважуюсь полинути
За обрій дикий і суворий.читати далі

А рідна мова — наче свято.
У рідній мові слів багато,
Вона чарівна, пелюсткова
І мелодійна, й пречудова.читати далі

О, рідна мова, світанкове диво!
В тобі чарівність, щастя, шум лісів,
Ти ніжна, світла, трепетна, красива,
Найбільше диво в світі серед див.читати далі

Бережімо, люди, рідну мову,
З нею ми — народ на цій землі.
То ж шануймо мову світанкову,
Піднімаймо в небо на крилі читати далі

Весь Всесвіт в мові розмістився,
Весь світ чарівний в ній звучить.
У слові сонцем заіскрився,
Щоб у чудових звуках жить.читати далі

Я мислю мовою цією,
Я нею змалку говорю
І рідною зову, своєю —
Це де завгодно повторю.читати далі

Дзвенить струмочком рідна мова,
Усі слова знайомі в ній.
Але вживати кожне слово
Ти в мові правильно зумій.читати далі

До гарного слова нам треба звикати,
Щоб мова була як дзвінке джерело.
Подумай сім раз, перед тим як сказати,
Щоб слово твоє людям радість несло.читати далі

О мово рідна! Ти чудова!
Мов теплий подих вітерця.
В тобі чарівне кожне слово,
Бо заворожує серця…читати далі

Слова у мові всі чудові,
Пісенні, ніжні, чарівні.
Величні й світлі, кольорові,
Музичні дуже і живі.читати далі

Малюємо словом красу України,
Безмежні простори, ліси і поля.
Словами збагатимо душу дитини,
Бо це найрідніша і мила земля.читати далі

Мово моя, ти для мене криниця,
Я навіки з тобою, допоки я є.
П’ю з твого джерела і не можу напиться,
Ти для мене любов і натхнення моє.читати далі

Мова — це втілення думки людини,
Мова із рясту, любистку й роси.
Мова — це Всесвіт увесь для дитини,
Стільки в ній радості, щастя й краси.читати далі

Щоб багатшу мову мати,
Треба слово добирати.
Величезний слів запас
Буде в кожного із нас.читати далі

Щоб розумним й мудрим стати,
Треба рідну мову ЗНАТИ.
А щоб вміти говорити,
Треба рідну мову ВЧИТИ!читати далі

Рідна мово моя українська,
В світі гордо, натхненно звучи
Волелюбна моя, материнська,
Мово рідна моя, не мовчи!читати далі

У хорошому слові є сила жива,
Життєдайна, велика, крилата.
Говоріть вашим друзям приємні слова
І від них на душі стане свято!читати далі

Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова
І кривдити її не смій!читати далі

Ти заборонена була не раз,
Тебе соромилися власні діти.
Знесла мільйони глузувань, образ.
Понівечена, але маєш жити!читати далі

Любо в гаю соловейко виспівує.
Слухаю ніжне лящання;
Чистую, щирую річ українськую
Чую я в тім щебетанні.
Ми, українці, розумнії люди —
Зрадники рідної мови;
Ти ж, моя пташко, до мови дідівської
Повна живої любові.читати далі

Мовчки предки наші в полі,
Мовчки спочивають,
Тільки чорнії могили
З вітром розмовляють.

Спочивають, дожидають
Праведного суду,
Що судити Україну
Рідне слово буде.читати далі

Не говори: в нас мова солов’їна
Бо мова вище, ніж пташиний спів.
В її скарбниці — доля України,
Глибинна таємниця правіків.читати далі

Українську мову
Знає цілий світ, –
То перлини слова
Із прадавніх літ.читати далі

Бог нам гарну мову дав,
Щоб ми не мовчали
І всі звуки і слова
Легко вимовляли.читати далі

Зелена моя сторононько,
Праотчий старий краю мій!
Тут вітер шепоче тихонько.
Тут річка збігає легонько,
Всю ніч не змовка соловій.читати далі

Чи знаєш ти, що ця земля,
Степи шовкові, бистрі води
І вкриті золотом поля
Тобі даровані від роду?читати далі

О рідна мово! Є ще люди ниці,
Зрікаються, бува, і матерів!
А я твої троянди й чорнобривці
Любов’ю до пелюстки обігрів.читати далі

Мова кожного народу
неповторна і – своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші – трелі солов’я.читати далі

Літа спливають безупинні,
А горопаха твій — Еней —
Мандрує по своїй країні,
Живе, як жив, серед людей.читати далі

Буду я навчатись мови золотої
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.читати далі

Тут Стугни плин малює вічну карту,
Де батько, й дід, і дядько мій косив;
Я з тих малих шевченківського гарту,
Що світ спізнав, а чорний хліб місив.читати далі

А чи знаєте ви
українську ніч? Ні,
ви не знаєте української ночі! Тут
небо від диму
стає чорніш, і герб —
п’ятикутна зірка уроча.читати далі

Я мову свою рідну так люблю, Як люблять молоко із медом діти. Словами, мов шовками, застелю Усі шляхи, проторені почитати далі

Філологи й філологині! Бажаю вам усім терпіння. Наснаги, мудрості, культури – У мові та літературі) Хай мова наша дзвінко ллється,читати далі

Рідна мова, рідна мова!
Мов замер без тебе я!
Тільки вчую рідне слово
Обізвалось, мов сім’я…читати далі

Вбивали, били нас до крові.
Хилились ми, немов трава.
Та не далися вовчим ловам,
Та не далися ми оковам,читати далі

Ласкавий легіт,
але що в ньому,
коли з пустелі віє він?читати далі

Українські діти
Всім говорять сміло:
Свій народ любити —
То велике діло.читати далі

В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
О мово, ноче колискова!
Прийми мій радісний привіт.читати далі

О слово рідне!
Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми базпам’ятно забутий.читати далі

Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче і миліш
І дорожче в час недолі?читати далі

Як довго ждали ми своєї волі слова,
І ось воно співа, бринить.
Бринить-співає наша мова.
Чарує, тішить і п’янить.читати далі

Так довго сподівана, ждана година
Настала для рідного слова мого:
Не так, як приборкана, смутна пташина,
Озветься воно із затишку свого…читати далі

Ой яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс — лісок-лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак!читати далі

Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.читати далі

Ти зрікся мови рідної.
Тобі Твоя земля родити перестане,
Зелена гілка в лузі на вербі
Від доторку твого зів’яне!читати далі

Якби я втратив очі, Україно,
То зміг би жить, не бачачи лугів,
Поліських плес, дніпровських берегів,
Де на покосах, наче хвилі, сіно.читати далі

Ти помилився, Пушкіне великий,
в роздратуванні мовивши сліпім,
що в руськім морі злитися однім
повинні всі слов’янські наші ріки.читати далі

Порубана, але не вбита,
Замулена, але жива,
Моя ти мово сумовита,
М’яка з вербового шитва.читати далі

Ні, не загинеш ти безслідно
В німім безславії своїм.
Во гніві правім і святім
Воспрянеш ти, мій краю ріднийчитати далі

Упала заслона! Й обличчя знайоме
Згори позирнуло до нас…
Се ж ти, наш Іване, кобзарський гетьмане,
Найперший співаче ти наш.читати далі

Скажіте нам, світильники народів
У темряві науки і природи,
Ви, що догледілись таємних ходів
Народної неволі і свободичитати далі

І тебе вже оце не побачу, мій краю коханий,
Не побачу степів тих розкішних, гаїв тих співучих,
І поляжу без слави в могилі німій і нікому не знаній,
І забудуть мене на Славуті-Дніпрі, на порогах ревучихчитати далі

Мова — краса спілкування,
Мова — як сонце ясне,
Мова — то предків надбання,
Мова — багатство моє.читати далі

Якби я повірив, що в нашій країні
Тепер сходить сонце, та вже не криваве
Росли б мені в грудях пісні солов’їні
Під хмарою суму, співаючи гімни
До люду, що спить, як те море у сні…читати далі

Звідки ти взялась така чарівна?
У якій плекалась стороні?
Мово рідна, лагідна, привітна,
Муза й наречена солов’їв.читати далі

Все, що живе на світі,
Уміє розмовляти.
Уміють говорити зайці і зайченята,
По-своєму говорять і риби серед морячитати далі

Схаменітеся, тату і мамо!
Попереду провалля без дна:
дитинча, що крокує за вами,
української мови не зна.читати далі

Мова наша, мова —
Мова кольорова,
В ній гроза травнева
Й тиша вечорова.читати далі

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде.читати далі

Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих,- рідна мова,
Вишневих ніжність пелюстків,
Сурма походу світанковачитати далі

Буква до букви —
І виникло слово.
Слово до слова —
Звучить рідна мова.читати далі

Ти звеш мене, й на голос милий твій
З гарячою любов’ю я полину;
Поки живуть думки в душі моїй,
Про тебе, ненько, думати не кину.читати далі

Діамант дорогий на дорозі лежав, –
Тим великим шляхом люд усякий минав,
І ніхто не пізнав діаманта того.
Йшли багато людей і топтали його.читати далі

Якби тепер устав Тарас
Та жив у наш славетний час,
Не швидко вмер би знову,
Коли б побачив, скільки прав
Гурток письменний наш придбав
Своїй країні й слову.читати далі

Ти — печаль відлетілої вдаль лелеки,
Хвиль дніпрових, мов дум весняних, потік.
Серцем гніву і ніжності спивши клекіт,
Присягаюся, мово, тобі навік!читати далі

Воно йому служило без спочину.
А він в один якийсь прекрасний день
Турнув його зі свого воза в спину
І далі покотив глухий, мов пень.читати далі

Колискова пісня, колискова —
то найперша материна мова.
Пахне вона м’ятою і цвітом,
чебрецевим і суничним літом.читати далі

Мати, мова, Батьківщина –
От і вся моя родина.читати далі

Наче з поля чи з лугівки,
У розповні літа
Чую голос перепілки
З чебреців чи жита.читати далі

Тихо надворі.
Ні вітру, ні хмар.
Ані шелесне
верба височенька.читати далі

У сина були ще,
Як мовиться, заїди,
І батько у школі
Сказав за чадо…читати далі

Зустрілося слово, спинилося слово:
полюби мене кленово.
Даленіло в степу, мерехтіло, як мрево:
полюби мене тополево.читати далі

На мові нашій дня печать.
Вона – як сяйво серед ночі…
Її не можна забувать,
Вона душі твоєї очі.читати далі

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.читати далі

Учися, мій друже,
відмінником будь,
люби і поля і діброви!читати далі

На вас, завзятці-юнаки,
борці за щастя України,
Кладу найкращії думки,
Мої сподіванки єдині.читати далі

Добрий день, мій рядок кароокий,
побратиме моїх безсонь!
Зупини її, мить високу,
для моїх молитовних долонь.читати далі

Усі ми разом з вами
Тут живемо і ми
Вкраїнськими словами
Спілкуймося з людьми!читати далі

Тебе ніколи, слово рідне,
Не забував я… Йшли літа,
Життя пройшло, сумне і бідне,
– І близько днів моїх мета…читати далі

Як то гарно, любі діти,
У вікно вам виглядати!
В ньому все: тополі, квіти,
Сонце й поле біля хати.читати далі

Над старими яворами
Білих буслів білі діти
Зранку-раночку дзьобами
Вчаться рідно клекотіти.читати далі

А Вкраїни мова —
Мов те сонце дзвінкотюче,
Мов те золото блискуче,
Вся і давність, і обнова —
Українська мова.читати далі

Як же любо, як же мило в ріднім краю жити,
Рідним словом, в рідних піснях Господа хвалити!
Рідне слово мені любе, як отець і мати,
Рідна мова — найдорожчі золоті дукати.читати далі

Рости, наша мово, рости, розвивайся
У силі та славі, рости в красоту ж,
І хлопської свити не пряч, не встидайся —
Народная свита нам наче кунтуш!читати далі

Зазоріло у Полтаві, дзвін воскресний б’є,—
Із колиски рідна мова, сміючись, встає.
Будить маму… Україна глянула на світ,
Відвернулася і знову сном недужим спить.читати далі

У ній співають дзвінко солов’ї,
Шумлять діброви у дубах розлогих,
Дніпро могутній хвилею…вгорі,
Тисячоліття їй цілує ноги. читати далі

Не хижі заклики пожеж,
Не безнадійний рев гармати,—
В поля майбутнього зайшла ти,
Минулу радість в них знайдеш.читати далі

Раз казала мені мати:
«Можеш мов багато знати,
Кожну мову шанувати,
Та одну із мов усіх
Щоб у серці ти зберіг».читати далі

О рідна мово, скарбе мій!
В мертвотних напастях чужини
Ти — мій цілющий, мій єдиний
Душі підбитої напій…читати далі

Ти не загинеш, Україно!
І мова прадідна твоя,
Що кожне слово в їй перлина,
Не вмре повік. І світ-зоря,
Твоя свята зоря засяє.читати далі

Золоте курчатко
В золотій торбинці
Принесло сьогодні
Літери дитинці.читати далі

Як веселонька блискуча,
Переливна, миготюча,
По моїй країні милій
Мова дивная дзвенить…читати далі

З піснею, з казкою, з словом, з молитвою,
З рідною мовою — гострою бритвою
Муза явилась моя.читати далі

— Мово українська,.
Мово моя рідна,
Чому тебе цураються,
Чом ти така бідна?читати далі

Я народився на війні — повік
спокою не діждати!
Ще над колискою мені
в піснях заповідала матичитати далі

Боже, Отче милостивий,
Ти нам дав ту мову красну,
Поміж мовами найкращу,
Нашу рідну, нашу власну.читати далі

О мово через «і» та через «ї»,
Чи пак, через одну та дві сльозини!..
Іти на Соловки й на Сингаї
За «гріх» судилось не одному сину.читати далі

О рідне, безсмертне, незраджене слово,
Ти кривду й неправду змело,
Хоч гнали тебе і кували в закови,
Даремно: живеш, як жило.читати далі

Чому в серці білоруськім
Тарасове слово
Забриніло, заспівало
Буйно, червіньково?читати далі