На вас, завзятці-юнаки,
борці за щастя України,
Кладу найкращії думки,
Мої сподіванки єдині.
В вас молода ще грає кров,
У вас в думках немає бруду,
Палає в серці ще любов
До обездоленого люду…
Не занехайте ж ви її,
Не розгубіть по світі всує,
Нехай вона ваш дух гартує
У чесній, славній боротьбі!
Бо стоголовий людський кат
Лютує-дужчає щоднини…
Не можна тратить і хвилини,
Поки ще стогне темний брат.
Поки живий, мерщій несіть
Сліпому світиво просвіти,
І в серце, смертію повите,
Живу надію закропіть!
Вшануйте рідну його річ,
Назвіть без хитрості своєю,
І розженіте над землею
Ви непрозору, глупу ніч…
Хай кат жене, а ви любіть
Свою окрадену родину!
За неї сили до загину
І навіть душу положіть!