Звідки ти взялась така чарівна?
У якій плекалась стороні?
Мово рідна, лагідна, привітна,
Муза й наречена солов’їв.
У красі тобі немає рівних,
Ти звучиш у будні й вихідні.
В долі, радості і різних негараздах
Переливи ті для нас одні.
Ти для нас з неволі відродилась,
Намагаєшся відкрити собі шлях.
Вічно молода, така мрійлива
Крокуєш по незвіданих стежках.
Люблю тебе, о мово солов’їна,
Для мене рідна і святая ти.
Я все зроблю, щоби моя єдина,
На щастя розквітала ти завжди.