Павличко Дмитро «ЯКБИ Я ВТРАТИВ ОЧІ, УКРАЇНО…»

Якби я втратив очі, Україно,

То зміг би жить, не бачачи лугів,

Поліських плес, дніпровських берегів,

Де на покосах, наче хвилі, сіно.

Мені і в непроглядній пітьмі днів

Твоя лунала б мова солов’їно,

І світ, що ти дала мені у віно,

У сяйві слова знову б заяснів.

А глухоти не зможу перенести,

Бо не замінять співу мертві жести,

Ні вся природа та краса твоя.

Глядіть на труд всечасної обнови,

Але не чуть твоєї пісні-мови,—

Ото була б загибель — смерть моя.

1956