Максим Танк «І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОМУ»

Літа спливають безупинні,

А горопаха твій — Еней —

Мандрує по своїй країні,

Живе, як жив, серед людей.

Небагатьом співцям судилась

На світі слава, як тобі,

Щоб їх герої залишились

Живими і в новій добі.

Либонь,серед богів Олімпу,

З якими й товаришував,

Ти справді винятком на нім був,

Плохий, і ким, погляньте, став!

Ти дружбу, як найбільшу вартість,

Беріг, бо добре знав ціну

Вогненним танцям, сміху, жартам,

Пісням веселим і вину.

Ти муку знав людську та мрії,

Людських утисників-панів,

І кожного, хто лихо діє,

Ти слав у пекло до чортів!

І, не зважаючи на кпини,

Крізь темряву, що як смола,

Під серцем мову України

Ніс, щоб, квітуючи, жила.

Тому-то й днесь ти з нами, друже,

Тому й тобі так вдячні ми!

Тож від сім’ї народів дружних

Признання пристрасне прийми!

1968

Переклав з білоруської Володимир Лучук