***
Хочеш мови пізнати скарбницю,
Приїзди у Прилуки мої,
Тут вона – як вода-срібляниця,
Як прозорі дзвінкі ручаї.
І виходить Наталка із хати,
І виносить вам кухоль води,
І така в неї мова багата,
Хоч в словник її, чисту, введи.
І такі в неї вислови славні,
Хоч записуй їх сразу в роман,
А які в неї думи державні,
А який почуттів океан!
Не засиджуйся довго в столиці,
Приїзди у Прилуки мої,
Мова тут – як вода-срібляниця,
Як прозорі дзвінкі ручаї.