Люби, мій брате, край свій рідний,
Широкий, пишний, гарний край,
Бо він любові тої гідний,
Бо в нім лиш знайдеш щастя май…
Люби і слово те рідненьке,
Що ненька вчила тя колись…
Воно таке звучне, миленьке –
Люби його і ним гордись!
Люби велику всю родину –
Народ убогий рідний свій –
В останню життьову годину,
Чи в добрій долі, чи лихій.
Люби всім серцем і душею!
В любові ціль свою найдеш,
Придбаєш другим щастя нею,
В любові й сам тоді спічнеш…